«В поколіннях я озвуся –

  не згорю і не згасну»

Павло Тичина[Текст] //Жулинський Микола. Українська література: творці і твори: учням, абітурієнтам, студентам, учителям / Микола Жулинський. — К.: Либідь, 2011. — С.369-385 іл.
В книжці коротко розповідається про  життя і творчість поета, містить фотографії (в т.ч. автопортрет, виконано роботу олівцем) та окремі твори. 
 

 Тичина, П. Вірші [Текст] / П. Тичина // Українське слово : хрестоматія укр. л-ри та літ. критики ХХ століття : у 4 кн. : навч. посіб. К. 1. : Культурно-історична епоха модернізму : ранній модернізм від «Зів'ялого листя» (1896) І. Франка до «В космічному оркестрі» (1921) П. Тичини / упоряд., ред. та довідки В. Яременка. — К. : Аконіт, 2003. — 799 с.

Видання «Українського слова» як побудовою, так і змістом засвідчує цілком нові методологічні засади. Літературна історія України висвітлюється в ньому за культурно-історичними епохами, а в їхніх межах виявляються культурно-естетичні стилі, течії, панівні, визначальні і відмираючі та новонароджувані культурно-стильові напрямки, які в наступному епосі будуть домінантними і визначатимуть зміст та форму цієї епохи.

У виданні містяться вірші одного з найвидатніших символістів ХХ ст. — П. Тичини: «Гаї шумлять...», «Арфами, Арфами...», «Десь надходила весна...» та ін.
 

 

 Тичина, П. Вітер з України [Текст] : поезії / П. Г. Тичина ; упоряд. Д. А. Головко ; передм. А. Г. Погрібного. — К. : Український письменник, 1993. — 270 с. — (Шкільна бібліотека).

У виданні представлено збірки «Сонячні кларнети», «Плуг», «Замість сонетів і октав». У розділі «За всіх скажу, за всіх переболію» містяться кращі поетичні твори, а також вірші, що не друкувалися за життя поета.
 

 

До збірки увійшла рання лірика поета. Уперше, в первісному вигляді подаються поетичні твори, які народилися на «дні його щирого серця».

Повністю друкуються збірки «Сонячні кларнети», «Плуг», «Замість сонетів та октав». До розділу «За всіх скажу» включено кращі твори подальших збірок поета, виданих у 20-ті роки. 

 

 Тичина, П. Г. Поезії [Текст] / П. Г. Тичина ; упоряд. С. М. Шаховський ; худож. Д. Д. Грибов. — К. : Радянський письменник, 1977. — 259 с. — (Бібліотека поета).

У видання включено лірику поета, а також зразки епічних поем, які справляють враження викінченої цілості.

Упорядкування здійснено за прижиттєвими виданнями, коли автор сам розташовував поезії для чергових збірок; цього порядку поет традиційно дотримувався в усіх наступних перевиданнях, включаючи багатотомники і збірки вибраних творів.

До цього видання, багатого на ілюстрований матеріал, увійшли шедеври П. Г. Тичини, які підтверджують місце поета серед найвідоміших новаторів світової поезії ХХ ст.

Окремий розділ становлять поезії, які не входили до збірок.
Тельнюк С.В. Молодий я, молодий…(Поетичний світ Павла Тичини(1906-1925).-К.: Дніпро,1990.-418с.
Книжка містить багато цікавих спостережень над поетичним світом видатного майстра української літератури. В ній розкривається не одна таємниця з творчої біографії поета, його літературного і мистецького оточення. Окремі сторінки присвячені стосункам П.Тичини з О.Олесем, М. Вороним, В.Винниченком,М. Семенком.
 Драч, І. Реквієм Павлові Тичині [Текст] / І. Драч // Відлуння десятиліть. Українська література другої половини ХХ ст. : навч. посіб. — К. : Грамота, 2001. — 463 с.

У збірку Івана Драча, лауреата Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, літературної премії Латвії імені Ояра Вацієтіса та міжнародної премії Фундації Антоновича (США), включено вірш, присвяченій видатному українському поету П. Тичині.
 Єфремов, С. Історія українського письменства / С. Єфремов ; худож. оформ. В. Штогрина. — К. : Феміна, 1995. — 686 с.

Ця книга — єдина авторська робота, яка охоплює український літературний процес від давнини до 20-х років нинішнього століття. Автором створено наукову номенклатуру українського письменства, якою й донині послуговуються представники всіх літературознавчих шкіл. Автор розглядає процес розвитку української літератури від давнини до 20-х років ХХ ст. У книзі подається цікавий матеріал про ранні літературні твори П. Тичини — «Сонячні кларнети», ліричні вірші.
 

В романі «Кларнети ніжності» автор розповідає про життя і творчість П. Тичини.
 

 Новиченко, Л. Павло Тичина [Текст] / Л. Новиченко // Історія української літератури ХХ століття : підруч. для студ. гуманіт. спец. вищ. навч. закл. : у 2 кн. Кн.1. : Перша половина ХХ ст. / за ред. В. Дончика. — К. : Либідь, 1998. — 462 с.

Навчальний посібник, виданий у двох книгах, одержав Державну премію імені Т. Шевченка (1996) і здобув широке визнання серед читачів. Цільнеспрямовані портретні розділи, повнота відображення матеріалу, перегляд з позиції історичної правди художнього доробку митців, твори яких були вилучені з літературної спадщини.

У виданні подається біографія Павла Тичини, основні етапи його літературної діяльності.

 Павло Тичина [Текст] // Українська мова. Українська література : новий довід. / авт.-упор. М. Радишевська [та ін.]. — 2- е вид. — К. : Казка, 2006. — 858 с. : ілюстр.

«Новий довідник» подає інформацію з української мови та літератури в обсязі шкільної програми. Стислий, зрозумілий текст, наочні приклади допо¬можуть ґрунтовно й швидко опанувати матеріал. Довідник можна використо¬вувати як для вивчення окремих тем, так і для повторення вже пройденого.

Стисло, інформативно з наочними прикладами надається матеріал про видатних українських письменників. Одна з статей присвячена П. Тичині.
 

У даній    праці висвітлено найважливіші особливості літературного процесу в Україні ХХстоліття. Стосовно кожного автора визначено його місце в літературному процесі, стильові ознаки художньої спадщини, основні віхи життя і творчості, проаналізовано конкретні літературні твори. Автор намагалася максимально охопити постаті і твори письменників ХХст.:від П. Тичини до В. Стуса.
Представлено також ранню лірику П. Тичини,сторінки «національної трилогії»,»Невідомий Тичина та поема «Похорон друга».

 

 

 Павло Тичина [Текст] // Література України / авт.-упоряд. В. Скляренко, Я. Батій ; іл. Г. Беззубової ; худож.-оформ. Л. Киркач-Осипова. — Харків. : Фоліо, 2006. — 319 с. — (Дитяча енциклопедія).

Ця книга стане в нагоді учням середньої школи та взагалі тим, хто цікавиться літературою нашої держави. Бо творчі здобутки українських майстрів слова — як минулого, так і сучасності — заслуговують на більше, ніж відсторонена повага та швидке перегортання сторінок підручників.

В одному з розділів видання йдеться про феномен особистості П. Тичини, трагедію надзвичайно талановитої людини, яка половину життя присвятила служінню Високій Поезії.

Архів П.Г. Тичини//Галченко,Сергій. Скарби літературних архівів. Під редак.М.Г. Жулинського.-К.: Атопол,2012.-С.158-225
Архів кожного діяча літератури чи мистецтва – це своєрідний документальний літопис його життєвого і творчого шляху. Подано цікавий матеріал з архіву П.Г. Тичини, що зберігся найповніше в порівнянні з іншими літераторами. Тичина зберігав майже всі документи, що потрапляли до нього: художні твори молодших колег по перу, численні газети і періодичні видання, з його підкресленнями, виписками, нотатками тощо. Безперечно, збирання архіву не було самоціллю вжитті поета. Зберігав і листи проти себе, хто не розумів поета.  Майже всі документи довоєнного періоду П.Г. Тичини врятував А.Павлюк. Про цікаві факти з літературного життя  йдеться  в даній книжці.
 

 Стус, В. С. Феномен доби : (сходження на Голгофу слави) / Василь Семенович Стус. – К., 2003. – 96 с.

 

У своїй книжці “Феномен доби” Василь Стус простежив творчу еволюцію Павла Тичини, “генія, примушеного бути пігмеєм, блазнем при дворі кривавого короля”. «Тичина фізично живий, умер духовно, але був приневолений до існування... по той бік самого себе”, - писав В. Стус.

Стус писав: Феномен Тичини - феномен доби. Його доля свідчитиме про наш час не менше за страшні розповіді істориків: поет жив у час, що заправив генія на роль блазня, поет погодився на цю роль.... Він обрізав усякі живі контакти, замінивши їх цілком офіційною інформацією. В цих умовах поет міг тільки конати, а не рости. Свіжого повітря до нього надходило все менше і менше, аж поки поет у Тичині не задушився од нестачі кисню. Поет помер, але Тичина лишився жити.... Такий твір міг написати тільки Василь Стус, і він його написав, одержавши в нагороду тюрми, табори, заслання, розплатившись за нього власним життям. Розрахована на широке коло читачів.

«Тичина фізично живий, умер духовно, але був приневолений до існування... по той бік самого себе”
                                                                                        В. Стус.