7 березня, для широкого кола користувачів, до 205-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка було проведено захід, поетичну альтанку «Єднаймо душі словом Кобзаря».
Любити свою Україну, свій народ, всім своїм життям приносити користь людям — такий приклад залишив Тарас Шевченко всім наступним поколінням українців.
Сьогодні він повинен пробуджуватися в кожному із нас. Шевченкове «Борітеся – поборете, вам Бог помагає...» звучать як заповіт, коли йде війна на Сході України.
Добро i зло, рай i пекло вiн бачив на своїй землi. Він завжди був разом з Україною, з її народом. Все це стало часткою його самого. Вiн вийшов з народу, жив з народом, всiма своїми думами i почуттями був з ним мiцно i нерозривно зв'язаний.
На заході звучала його неперевершена поезія.
 На заході було представлено книгу Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / Оксана Забужко. – К. : Факт, 2006. – 146 с. Ця книга викликала неабиякий інтерес не тільки серед вузького кола інтелектуальної еліти, а й серед широкої громадськості. Це пов'язано насамперед з яскравою творчою особистістю автора — відомою письменницею, вдумливою і серйозною дослідницею у галузі культурології та філософії, а також з широкомасштабністю постановки й не тривіальністю підходу до теми дослідження.
На основі широкого кола джерел, через оптичну систему міфологічного мислення автор відтворила дивовижний світ Шевченкового духу і слова, розшифрувала його символіку та культурний код.
У чому все-таки причина загадкової абсолютності постаті Шевченка в українській духовній культурі? На який образ себе - запрограмував він Україну своїм міфом, у культурі Нового Часу типологічно найближчим до кантівського? На ці та інші питання шукала відповіді Оксана Забужко в своїй книжці.
|
