Павлу Григоровичу Тичині 125 років
 Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей талантами. Рясно впала Божа благодать і на Павла Тичину. Поет був надзвичайно талановитою людиною : він вільно володів п’ятнадцятьма мовами , чудово малював , грав на кількох музичних інструментах, був прекрасним співаком і диригентом , писав музику. Проте, маючи дар співака, музиканта і живописця, він став поетом. Сьогодні Україна відмічає 125 річницю від дня народження славного сина Павла Григоровича Тичини.
З цієї нагоди в Семенівській ЦРБ організована книжкова виставка «В поколіннях я озвуся – не згорю і не згасну», біля якої було проведенобібліографічний огляд. «Корифей української поезії» - під такою назвою пройшла поетична літературна сторінка про чесного , відвертого поета , одного з найталановитіших українських поетів початку XX століття, людини з непростою біографією і нелегкою долею , Павла Тичини.
Поет, як справжній гуманіст, встає на захист загальнолюдських ідеалів, намагаючись нагадати людям, що слід берегти життя і що «на людину слід дивитися, як на скарб світовий».
Життя великого поета було часткою життя всього українського народу. Разом із ним він печалився і радів, гинув і знову воскресав. І, здається, весь безмір його любові до України, до її природи вмістився в кількох зболено-гірких рядках його вірша , написаного незадовго до смерті :
Радощі і чорну днину –
Все я з вами розділю.
Любите ви Україну –
Я ще більш її люблю.
|
