В читальному залі  бібліотеки організовано ювілейну виставку-експозицію «Велична постать Михайла Грушевського».         

Грушевський Михайло Сергійович – історик, науковець, літературознавець, соціолог, публіцист, письменник, громадський та політичний діяч. 
Рід Грушевських відомий з  ХVІІІ ст. і був церковним. Кілька його поколінь складалося зі священників, дияконів, дячків і паламарів. Перші відомі предки цього роду були   греко - католиками і писалися прізвищем Груша, якому згодом надали типової шляхетської форми.

         Народився Михайло Грушевський 29 вересня 1866 року в м. Холм (нині м. Хелм, Польща).   

          В автобіографії  Михайло згадує : «Виростав на Кавказі, куди батько перейшов в 1869 р., в Ставрополі (1870-1880),потім Владикавказі, зрідка звідуючи Україну. Одначе, під впливом оповідань батька, що заховав тепле привязання до всього українського – мови, пісні, традиції, в мені рано збудилося й усвідомилося національне українське почуття».

        Збираючи докупи факти, нанизуючи їх мов на нитку, молодий історик розповідав про справжній розвиток української нації, вказував на приховану силу й живучість свого народу.

І. Крип’якевич про Грушевського у 1935 році писав: «  Грушевський перший поставив українство на Наддніпрянщині «на весь зріст» - вимагав, щоб українці не тільки розвивали все більше свою культуру, але й виступали як самостійна нація на європейському полі. І у своїх історичних працях, і у численних статтях він розбуджував національну свідомість і кликав до праці й організації. Коли ж прийшла революція, він став на чолі нової української держави і з своїми найкращими намірами старався вести її до розвитку та сили.

         Та йому не довелося дійти до бажаної мети. Будова, якій присвятив так багато зусиль, упала.  А проте ім’я  першого Президента української Держави збережеться у вічній пам’яті нашого народу. Він ніколи не забуде Того, що так щиро любив Україну, так багато за неї вистраждав та ціле своє життя присвятив для її добра».

     Сам же Грушевський звертався до українців з такими словами : «Я хочу жити, щоб працювати, страждати і боротись разом з вами».

 Михайло Грушевський – це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю. Його перу належать близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Ще й досі неповною мірою досліджено його публіцистику, епістолярний доробок. Та насамперед він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної „Історії України — Руси”, справедливо названої метрикою нашого народу. М.Грушевський закладав міцні підвалини української державності. Пам’ять про нього вічна, наукові праці – невичерпне джерело мудрості.

Література :

Грушевський М.С. Твори: У 50 т. / Редкол.: П.Сохань, Я.Дашкевич, І.Гирич та ін.; Голов.ред. П.Сохань. – Львів: Світ, 2002 - .

Тагліна Ю.С. Михайло Грушевський – Київ: ТОВ «КЕТС», 2013. – 128 с.

Шаповал,Юрій. Михайло Грушевський [Текст]/ Юрій Шаповал, Ігор Верба. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2005. – с.352; іл.

Грушевський М.С.Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя [Текст]/ М.С. Грушевський. – К.: Наук. думка, 1991. – 560 с.

Михайло Грушевський: Фотоальбом / Авт. тексту Л.В.Решодько. – К.: Україна, 1996. – 140с.: іл.

Грушевський М.С. Духовна Україна[Текст]: Збірка творів / Упорядкування та додатки Ігоря Гирича, Оксани Дзюби, Василя Ульяновського. – К.: Либідь, 1994. – 560 с.

Грушевский М.С.Очерк истории украинского народа[Текст] / Сост. и ист.-биогр. очерк Ф.П.Шевченко, В.А.Смолия; Примеч. В.М.Рычки, А.И.Гуржия. – 2-е изд. – К.: Лыбидь, 1991. – 400с.

Грушевський М.С.Історія України, приладжена до програми вищих початкових шкіл і нижчих класів шкіл середніх [Текст]/ Упор. А.Ф.Трубайчук. – 2-е вид. стер. – К.: Либідь, 1992. – 228с.

Грушевський М.С. Історія України-Руси: В11т., 12кн. [Текст]/ Редкол.: П.С.Сохань (голова) та ін.. – К.: Наук. думка, 1991 -