І знов, у котрий це вже раз,
Зійшлися ми в одній родині,
Щоб пом’януть той славний час,
Коли в офіру батьківщині
Себе принесли кращі з нас.
Нема любові понад ту,
Що окропила кров’ю Крути,
І ту гарячу кров святу
Повік Вкраїні не забути.
В Семенівській ЦБ організовано книжкову виставку «Крок у безсмертя. Вічна слава героям Крут» присвячена героям Крут.
Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, хто загинув в боротьбі за волю і кращу долю України , хто у розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є у кожного з нас – життя.
29 січня 1918 року 300 українських юнаків – добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці , створених за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи ім. гетьмана Б. Хмельницького та Студентського куреня ім. Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету, Київського політехнічного інституту та учнів старших класів київських гімназій.
Серед героїв крутянців, що загинули у нерівному бою був і наш земляк Микола Васильович Божинський – Божко. Доля відвела Миколі лише 22 роки. Нібито в його житті не було нічого особливого — народився, навчався, працював. Але трагічна загибель за Україну зобов’язує нас пам’ятати цього парубка в окулярах.
Те , що зробили у ті буремні дні герої Крут, показало всьому світові, що не згасла і ніколи не згасне яскрава зоря незламного національного духу українського народу.

|