Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам’ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя.
Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам’яті, що не даватимуть забути про трагедію.
Книги – данина пам’яті загиблим, вияв палкої вдячності всім, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії.

Через тисячу зим, через тисячу літ
Я до тебе вернусь, мій знедолений краю.
Як осінній листок, припаду до землі,
Як підстрелена лань, на весь світ заволаю.