Слова росли із грунту, мов жита.
 Добірним зерном колосилась мова.     
 Вона як хліб. Вона мені свята     
 І кров’ю предків тяжко пурпурова. 

                                                     Л. Костенко

            Кажуть, що чужу мову можна опанувати за порівняно короткий проміжок часу, а рідну треба вивчати ціле життя. Для українського народу, що впродовж століть був позбавлений власної держави, рідна мова правила за оберіг, допомагала  йому не зникнути з історичного кону .

 Мова, як відомо, є не лише засобом спілкування.  Кожна мова виблискує власним світлом у  безмежному мовному океані.
«Світ Божий великий і складається з окремих народів чи націй, і кожен народ – окреме закінчене ціле. І в тому й краса всесвіту, що народи зберігають свою окремішність, як на пишній луці кожна окрема квітка має свій окремий колір і запах». 
                                                                                                Іван Огієнко

 Наша українська мова, попри всі злигодні долі, зберегла й  себе, і свого творця – український народ.