Головна » 2017 » Серпень » 21 » Знатні й знані земляки  семенівського краю
08:01
Знатні й знані земляки  семенівського краю

 Зустріч  з творчими людьми 

 

18 серпня в Семенівській центральній  районній бібліотеці відбулося засідання літературного кафе «Рідне слово». Цього разу почесними гостями клубу любителів слова стали наші талановиті земляки – письменник Григорій Іващенко-Дзвінковий та поетеса Олена Кіяшко.


Захід пройшов в теплому дружньому колі   земляків, шанувальників творчості.  В заході взяли участь також Почесний громадянин Семенівщини Любов Мазанько, Олександр Косько (ведучий заходу, голова літературного кафе «Рідне слово»), колектив ЦРБ на чолі з Катериною Яковенко. Музичні вітання дарував дует у складі Ілони та Діани Міхно.
Цікавою і змістовною  була розповідь  Григорія Лукича Іващенка - культуролога графіка, історика. На захід Григорій Лукич завітав  зі своїми   односельцями з с. Бурімка , які кожного разу, коли він приїжджає на малу  Батьківщину, гостинно   відкривають йому двері. Це до глибини зворушливо і водночас приємно.
         
Григорій Лукич  народився він 20 вересня 1954 року в селі Бурімка, Семенівського району Полтавської області. В дитинстві був мрійником, багато читав. Сам прокладав свою стежину у житті. В 1971 році закінчив середню школу, рік навчався в Миргородському керамічному технікумі. А далі     строкова  служба  в армії, вступ  до   Дніпропетровського  університету. В 1980–82 роках  працює у зварювальному технікумі. Із 1982 по 1985 р. навчається в аспірантурі. Від 1985 року – викладач історії та культурології Дніпропетровського університету залізничного транспорту. Григорій ще школярем почав писати та  друкуватися. Перша публікація з’явилася у  1968 році на сторінках районної газети.        

У творчому доробку десяток книжкових обкладинок, афіші театру «Крик», проект «Світлиця» (ДІІТ, 2000), графічні серії «Мамай не у полі не воїн» (2001), «Старці», «Сліпі та зрячі», «Українська флора і фауна», «Українська кухня» (1999, 2001), «Дума про козака Микиту Оковитого та його побратима Біса» (1998), шрифтограми тощо.
Григорій Лукич автор багатьох статей: «Антигерой» («Україна», 1988, № 36), «Герць паперових лицарів» («Добромисл», 1994, № 3–4), «Андрій Чирва, Федір Козир: Козацькі  антропоніми, похідні від картярських термінів у Реєстрі 1649 р.» («Кур’єр Кривбасу», 1998, № 3); есе «Від Богдана до Івана: Сюжети з укр. історії у Т. Шевченка-художника» («Шлях на Говерлю: Альм.», Дн., 2000),  «Карти гральні на Мамаях, Мамаї на гральних картах» («Гуманітар. журн.», 2003, № 2),«Мовою квітів і птахів: Флора і фауна у грал. картах» (там само, № 4),наук.-популяр. розвідки «Nехай козириться!: Гральні карти в історичних та культурних контекстах» (Дніпропетровськ, 2004).      
Григорій Лукич учасник мистецьких виставок, міжнародного конкурсу екслібриса та графічні мініатюри (2001, м. Іссі-ле-Мулено, Франція). Персональна – у Дніпропетровську (1999, 2005). Знявся у кіно – роль Хранителя кабінету в х/ф «Ілюзія існування» (реж. В. Йович, 2005).         

Ним створено  обкладинки до книг : «Січеслав у серці», «Сучасники про Яворницького» 
М. Чабана,  «Голод 1933 в Україні», «Наталя Павлушкова» Ю. Семенка, «Кобза» М. Пронченка; графічні серії – «Дума про Микиту Оковитого та його побратима Біса» (1998), «Українська флора і фауна», «Сліпі та зрячі» (обидві – 1999), «Українська кухня», «Не у полі Мамай не воїн» (2001); афіші до вистав Театру одного актора «Крик»: «Парфумер» за однойм. романом П. Зюскінда (1997), «Україншька охота» за творами Остапа Вишні (1999), «Ворота до раю» за однойм. повістю Є. Анджиєвського (2000), «Лоліта» за однойм. романом В. Набокова, «Моllis» за повістю Ф. Достоєвського «Сумирна» (обидві – 2001; автор сценаріїв – М. Мельник); серія шрифтограм (1980–2009); арт-проект «Світлиця» (2001); колоди карт «Козацькі», «Писанка» (обидві – 2004).         
Під час заходу Григорій Лукич презентував книгу 
 Іващенко Г.  Нехай козириться! [Текст] : гральні карти в історичному і культурному контекстах/ Григорій Іващенко-Дзвінковий.- Дніпропетровськ:  АРТ-ПРЕС, 2004.-208с.

Це - перша в українській літературі науково-популярна розвідка - у рамках широкого проекту "Nехай козириться" - де гральні карти розглянуто в контексті європейської та світової культур.Про козацтво та карти, українські народні картярські ігри, про роботу художників - авторів колод гральних карт – це ґрунтовне, цікаве, багато ілюстроване дослідження.

Органічним продовженням книги є проекти колод карт для гри "Козацькі" та "Писанка", про них розповідає один з розділів. Видання адресоване широкому колу читачів.

Цікавою була і презентація  літературно-художнього видання            Іващенко Г. Світлиця [Текст] : [есей] / [Григорій Іващенко ; фото С. Алієв-Шараван]. - Дніпропетровськ : Акцент ПП, 2011. - 32 с. : фотогр


Учасники заходу мали можливість переглянути відеоролик про Світлицю ( аудиторія для лекцій та практичних занять кафедри українознавства при Дніпропетровському університету залізничного транспорту, де проходять заняття для студентів, відбуваються зустрічі та заходи). Григорій Лукич детально розповів про створення Світлиці.                     
В основу концепції Світлиці покладено ідею Дому, сім'ї, злагоди, добробуту, це
 образ, символ української світлиці, України. До підготовки та реалізації проекту було залучено близько 3 тисяч студентів ДІІТу, 10 викладачів кафедри українознавства, громадськість міста.
На сьогодні літературно-художнє видання  Світлиця є у фонді Семенівської ЦРБ, за що ми щиро дякуємо автору Григорію Лукичу за подарунок бібліотеці.          
У Григорія Лукича є хороше правило: за будь яких умов якомога частіше бувати на своїй малій Батьківщині. 
«Я зрозумів,що Батьківщина – це не тільки простір, це ще й час. Батьківщина – це кисень, відсутність якого починаєш відчувати лише тоді, коли його бракує». 
В місцевій газеті «Вісник Семенівщини» читайте статтю Валерія Зінченка «Батьківщина –це не тільки простір, а й  час» і з серії «Із роду славного – семенівського» про Г.Л. Іващенка. Про Григорія Лукича читайте  також  в
   11 томі Енциклопедії Сучасної України.   

 

 

 «Моя поезія-відлуння і стан душі» про це говорила під час свого виступу на заході     Олена Дмитрівна Кіяшко.     За професією вона фармацевт, а поетеса - за покликом душі.          
Народилася Олена Дмитрівна 16 січня 1954 року в м. Хабаровськ Приморського краю в сім’ї військового офіцера. Навчання почала в смт. Опішня, потім смт. Котельва. Закінчила Градиську середню школу в 1972 році з золотою медаллю.

Навчалася в Київському медичному училищі №2 по спеціальності фармацевт, закінчила навчальний заклад у 1974 році з дипломом з відзнакою.

Трудову діяльність розпочала асистентом в Семенівській центральній районній аптеці №132 (далі ЦРА № 132). З 1991 по 2000 рік працювала на посаді заступника завідуючої ЦРА №132. На даний час працює фармацевтом ЦРА №132 філії ПОКП «Полтавафарм».

Має сім’ю – чоловіка Віктора, доньку Тетяну та внучку Марину.

Любить поезію, багато читає, цікавиться історією  і краєзнавством рідного краю. Активна в громадському житті, є великим патріотом України і своєї «малої» Батьківщин. Олена Дмитрівна частий гість районної бібліотеки, краєзнавчого музею, зустрічається з читачами, бере участь у масових заходах, які проводяться в бібліотеці та районному краєзнавчому музеї. У неї прекрасна поезія, яка викликає у читача емоційні почуття до прекрасного.
Поетичні твори почала писати близько 4-х років тому після перенесеної операції та прочитання збірки поетичних творів Івана Франка.

Приймала участь у літературному обласному конкурсі «Славлю свою професію» у 2005 році, за твір(проза) «Невигадана історія була удостоєна нагороди.             
Брала участь  у Всеукраїнському огляді-конкурсі творчих доробків аматорів-авторів художнього слова присвяченому 200-річчю до дня народження Т.Г. Шевченка під девізом «Любітеся, брати мої, Україну любіте». Цей конкурс проводила Полтавська обласна організація профспілки працівників охорони здоров’я в березні 2014 року. Три її вірші відібрані для друку в Всеукраїнській збірці в м. Київ. Збірка «Єднаймося, брати мої», надруковано 
вірш «Феєрія фонтану Миргородському».

В лютому 2015 року приймала участь у творчому конкурсі на кращий поетичний твір під девізом «Україно, ти доля моя журавлина». Надруковані вірші «Лютий», «Мирні птахи  в Римі», «Земляку – поету О. О. Дуднику»,  «В квітнику».

Олена Дмитрівна автор поетичної збірки «Молюсь за тебе Україно», яка готується до друку. В збірці поетеси і радість життя і болючі роздуми про долю людей, і щира віра  в те, що народ заживе заможно і щасливо. В її поезії ліричні образи рідних людей, батька, доньки, онуки.

В 2016 році відбувся конкурс «Білий колір надії», присвячено праці медсестри. Надруковано два вірші – «Сон», «Медсестра».

Нехай бажання поетеси знайдуть відгук не лише в серцях простих людей, а її почуття розділять між собою всі читачі, яким небайдужа майбутня доля Батьківщини.

А далі всі учасники заходу мали можливість переглянути  тематичні викладки «Графіка Григорія Іващенка-Дзвінкового», «Поезія-відлуння і стан душі» та продовжили спілкування за чашкою чаю. 

По закінченні зустрічі було зроблене фото на згадку.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
Переглядів: 17 | Додав: СеменівськаЦРБ | Теги: зустріч, Письменники рідного краю | Рейтинг: 0.0/0
Вітаю Вас Гість