Патріотична сторінка пам’яті
Щорічно в останню суботу листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору та політичних репресій. В 2016 році День пам’яті жертв голодомору припадає на 26 листопада.
До Дня пам’яті жертв голодомору в Семенівській центральній районні бібліотеці, з учнями 8-А кл. (класний керівник А.А. Капуста) Семенівського НВК№1, було проведено масовий захід – патріотичну сторінку пам’яті «Пам'ять людська не забуде повік твій біль, Україно!».
Влаштовано книжкову виставку-реквієм «Не розвіють стомлені вітри ту скорботи пам’ятну годину».
На столі колоски пшениці, перев’язані чорною стрічкою, свічка, образ Божої Матері. В центрі - розламана хлібина, склянка з водою, зверху окраєць хліба. Напис «Ціна йому – життя».
Захід розпочався з показу відео кліпу пісні «Свіча» Оксани Білозір. Ведучі О. Мартус та Л. Безсмертна розповіли про трагічні сторінки страшного голоду 1932-33рр. Адже у світовій історії не зафіксовано голоду, подібного до того, що випав на долю України – однієї з найродючіших країн світу.
Під мелодію «Реквієм» А. Моцарта звучать рядки з поеми «Голодомор» Н. Виноградової у виконанні Галини Самбур, а також поезія Д. Головка «У той рік заніміли зозулі».
Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933роках, пам’яті українських сіл і хуторів,які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії ХХ століття, присвячено хвилину мовчання і запалено поминальну свічку.
Палахкоче свіча Поминальної нині Молитви
Достигали жита. І тремтіли Дитячі коліна -
Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ…
Вимирало Село – потопала в сльозах Україна
І розгублене небо ковтало задушений плач.
Учасники заходу переглянули відео сюжет документального фільму «Великий голод».
У виконанні автора О. А. Коська прозвучав триптих «Не допустимо жах 33-го!».
Олександр Арсентійович - наш земляк, автор прозових та поетичних творів друкується в районних та обласних періодичних виданнях.
Ведучі заходу ознайомили присутніх з спогадами жителів очевидців нашого району сіл Очеретувате та Заїчинців.
Сьогодні – час очищення і ми починаємо осмислювати самі себе:Що з нами сталося? Сміливішає пам'ять, мужніє душа, розковується свідомість, звільнена від страху. На десятиліття можна засекретити архіви, приховати викривальні документи, замести сліди злочинів, переписати історію. Але з пам’яттю народу нічого не вдієш. Книга пам’яті – як данина жертвам Голодомору.
Сьогодні люди не спроможні щось змінити в минулому, але в змозі дати йому об’єктивну оцінку, а також винести уроки і запобігти поверненню гірких і драматичних подій історії. Всебічні, правдиві знання допоможуть уникнути подібних катастроф у майбутньому. Головне – не допустити цього у теперішньому суспільстві. Це стане найбільшим вшануванням пам’яті жертв страшної трагедії.
